Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добромовний

Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОМОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОМОВНИЙ"
Варкий, -а, -е. Удобоваримый. Уман. IV. 143.
Виклеїти Cм. виклеювати.
Дотика́тися I, -ка́юся, -єшся, сов. в. доткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. = дотика́ти 1. Єв. Л. XXIV. 39.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Нали́ти, -ся. Cм. наливати, -ся.
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Уряжати, -жаю, -єш, сов. в. урядити, -жу, -диш, гл. Украшать, украсить. Як глянеш на Київ, то так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. Квітками вряжені долини. Щог. Сл. 59. Cм. уряджати.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора. Чуб. II. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОМОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.