Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добродієчка

Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 399.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОДІЄЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБРОДІЄЧКА"
Докра́яти Cм. докравати.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Огрійливий, -а, -е. Согрѣвающій, теплый.
Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Попрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Потрудиться.
Пригравати, -раю, -єш, гл. Аккомпанировать.
Рамка, -ки, ж. Рамка. На стінах висіло багато образів, невеликих картинок у чорних узеньких рамках. Левиц. І. 134. Ум. рамочка.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати. Макс.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит. Гол. IV. 438.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБРОДІЄЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.