Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная. Вх. Зн. 22.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.
Пострижчини, -чин, ж. мн. = обстрижчини. Мил. 31.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Сажньовий, -а, -е. Саженный, длиною въ сажень.
Турати, -ра́ю, -єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. АД. II. 71. Собаки брешуть, а він і не турає. Борз. у. Кошеня й не турає, що собаки брешуть. Борз. у.
Шкребло, -бла, с. Скребница. Кіев. г.