Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Благословенство, -ва, с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде.
Бразолійний, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ синяго сандала или окрашенный синимъ сандаломъ. Крашанки бразолійні.
Бурачинка, -ки, ж. Родъ кушанья. З листя буракового роб'ять бурачинку.
Заве́злиско, -ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі.
Покотигорошок, -шка, м. = котигорошок.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув.
