Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залишній

Зали́шній, -я, -є. Излишній. Зміев. у. Випило залишив, нехай оддише. Ном. № 11650. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє. Кв. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШНІЙ"
Виорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виоратися, -рюся, -решся, гл. Находиться, найтись въ землѣ при паханіи. Виорюються барз із землі хрущі. Вх. Уг. 230.
Змерзти, -гну, -неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. О, та й змерз же я цупко! Кв. Драм. 5. Зняв шапку, привітався... «Змерз», каже. МВ. ІІ. 26. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги. Чуб. III. 431.
Лупи́на, -ни, ж. Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Камен. у. Cм. лупесиння.
Лучи́ця, -ці, ж. Раст. Chara vulgaris. ЗЮЗО. І. 116.
Мили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479. 2) Ошибаться. В тім собі милиш. КС. 1882. X. 23.
Покапостити, -пощу, -стиш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Потребувати, -бу́ю, -єш, гл. Нуждаться въ комъ, чемъ. Ми нових богів не потребуємо, ми старого бога любимо. Фр. Пр. 81. Нащо ти нас потребуєш? АД. II. 119.
Ужисько, -ка, с. Веревка для увязыванія сѣна на козу. Волын. г.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИШНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.