Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло. Ном. № 3767.
Гулю́кати, -каю, -єш, гл. — на ко́го. Кричать на кого, бранить кого. Желех.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Комашня II, -ні́, ж. соб. 1) Муравьи. Де не взялась та комашня і, чуючи труп, лазила по його виду. Стор. 2) Муравейникъ. Як би таку жінку та мені, — я б її у комашню втрутив. МВ. (О. 1862. III. 60).
Лі́гма нар. 1) Лежнемъ. То на полі, то в господі лігма не лежали. Мкр. Н. 2) Лігма. Горизонтально. Шух. І. 74.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Позаляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Де це так грязею позаляпувалися? Харьк. у.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.