Джеджу́литися, -люся, -лишся, гл. Кокетничать, хорошиться.
Діл I, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Нет мене, сивий коню, горами, долами. 2) Полъ земляной. Як мертва на діл повалилась. До-до́лу. На полъ, на землю, до земли. Зсади хлопця до-долу. До-долу верби гне високі. Склонив головочку низько до-долочку. Крикнув Швачка та на осаулу: із коней до-долу! Долина глибока, калина висока, аж до-долу віття гнеться. Ісус, нахилившись до-долу, писав пальцем. Ум. Доло́к, до́лонько, до́лочко.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш.
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Позасипати, -па́ю, -єш, гл.
1) Засыпать (во множествѣ).
2) Заснуть (о многихъ). Діточки позасипають.
Пороспухати, -хаємо, -єте, гл. Распухнуть (во множествѣ).
Сполоханий, -а, -е. Испуганный, встревоженный. Деякі хлопці вискакують з вікон, як сполохані кури з сідала.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ.
Чикати, -каю, -єш, гл.
1) Рѣзать ножемъ, ножницами.
2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат.