Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжковий

Діжкови́й, -а́, -е́. Относящійся къ кадкѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖКОВИЙ"
Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный. Св. Л. 248. Н. Вол. у.
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Захлюстатыся, -таюся, -єшся, гл. = захлюпатися. Забрызькався, захлюпався. Кв. І. 138.
Морти́ра, -ри, ж. Мортира. Мортира бомбова. К. Досв. 233.
Му́жність, -ности, ж. 1) Мужественность. 2) Мужество, смѣлость. Желех.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить. Ном. № 12561.
Привести, -веду, -де́ш, гл. 1) Cм. приводити. 2) Родить. Жінка привела дитя. КС. 1893. VII. 74. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Шевч. Кобила привела коника. Грин. І. 149.
Приспанка, -ки, ж. Наложница, любовница. Вх. Зн. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.