Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілник

Цілник, -ка, м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛНИК"
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Запи́рскати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Карваш, -ша, м. Обшлагъ. Cм. закавраш.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.
Оску́бувати, -бую, -єш, гл. = Оскуба́ти.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Прогосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Хозяйничая, потерять. І корови, і воли — усе прогосподарював.
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Угринка, -ки, ж. Венгерка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.