Тлумачення / значення слова "ЦІЛНИК" | Словник української мови. Словник Грінченка

цілник

Цілник, -ка, м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 432.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛНИК"

Сховати оригінал сторінки

Ата́ман, -на, м. и др. = Отаман и др.

повністю...

Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.

повністю...

Доне́хочу нар. По горло, досыта. Було що їсти й пити донехочу. Ном. № 11888.

повністю...

Ломота́, -ти́, ж. Ломота.

повністю...

Надури́ти, -рю́, -риш (кого), гл. 1) Обмануть. Желех. 2) Наобманывать многихъ.

повністю...

Ократитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Оградиться? Ократилися собі, котом стали. КС. 1882. XII. 589.

повністю...

Смертонька, -ки, ж. Ум. отъ смерть.

повністю...

Тинди-ринди, меж. для выраженія пустой болтовни. Тинди-ринди за три гроші. Ном. № 6442.

повністю...

Убаришувати, -шую, -єш, гл. Получить барышъ отъ перепродажи. Рк. Левиц.

повністю...

Шибеняк, -ка, м. = шибеник. Вх. Лем. 484.

повністю...