Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілник

Цілник, -ка, м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛНИК"
Базьочки, -чок, ж. мн. Раст. Plantago major. Вх. Пч. І. 12.
Менджува́ти, -джую, -єш, гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Невмивака, -ки, ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії. Грин. III. 434.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом. К. ПС. 33.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Устой нар. Стоймя. Огорожен дошками встой.
Червоний, -а, -е. 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Чуб. V. 428. Ум. червоненький, червонесенький. Червоненькі черевички. Рудч. Ск. І. 16. Cм. червений, черлений, челлений.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.