Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діжечка

Діжечка, -ки, ж. Ум. отъ діжка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЖЕЧКА"
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
На́дібок, -бка, м. 1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. Мнж. 186. 2) Хозяйственныя принадлежности. на́дібок у піч. Никуда негодная вещь. Лебед. у.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Мет. 56. Ум. нали́гачик.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Пизитися, -жуся, -зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Мнж. 189. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав. Харьк. г.
Поподибати, -баю, -єш, гл. Много походить. Зміев. у.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Саганистий, -а, -е. О лошади: на высокихъ ногахъ. Желех.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи. Чуб. II. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЖЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.