Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дукарь

Дука́рь, -ря́, м. Богачъ. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУКАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУКАРЬ"
Десяти́нський, -а, -е. Принадлежащій десяти́нцю.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Нави́діти II, -джу, -диш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи. Чуб. III. 425.
Обпатрювати, -рюю, -єш, сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл. 1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає. 2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Отамання, -ня, с. соб. Атаманы, козацкое начальство. К. ЧР. 23. Чернь-козаки позбірались на раду, а отамання ще не посходилось.
Пострупіти, -пію, -єш, гл. Покрыться струпьями. Його тіло почорніло, а від вітру пострупіло. АД. І. 270.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. АД. І. 188. Ум. спильненька.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ. Н. Вол. у.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУКАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.