Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. — очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Поскаржитися, -жуся, -жишся, гл. Пожаловаться.
Приклякти, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула.
Русавка, -ки, ж.
1) = русалка. Русавки полиню бояться.
2) — пахнівка. Раст. Antoxantum odoratum.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Сплав, -ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. 3) Родъ женской болѣзни. Cм. сплавня.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка.
Утропі нар. Слѣдомъ.
