Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дичавіти

Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИЧАВІТИ"
Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей. Желех.
Бростя, -тя, с. соб. отъ брость. Желех.
Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте. Грин. ІІІ. 432.
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Пересмикнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ пересмикати. 2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Приходящий, -щого, м. Захожій, гость. Скнарість така! І звичаю сього нема, щоб на столі хліб був на приходящого. Г. Барв. 93.
Роздавання, -ня, с. Раздача.
Хвест, -та, м. Пиръ, празднество. Купно тут собрані, на хвест сей созвані священники з попадями, бакаляри з співаками. Гол. II. 496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.