Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вись, -сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Котячий, -а, -е. Кошачій. Котяча шерстина.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Чуб. VII. 386. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику. Левиц. І.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. АД. І. 107. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. АД. IІ. 104. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. К. Псал. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. ЗОЮР. І. 30. Угнав його по коліна в землю. Чуб.
Узаочі нар. Заочно.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.