Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божественний, -а, -е. Божественный. Усю утреню божественную вислухає. Чуб. V. 848.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Ном. № 1328. Синє море звірюкою то стогне, то виє. Шевч. 49.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Єхи́да, -ди, ж. 1) Змѣя єхидна. 2) об. Ехида, злой и лукавый человѣкъ. Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити. Мир. Пов. II. 71.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Наслухати, -хаю, -єш, гл. Услышать, прослышать. Наслухав я, що там добре живеться.
Передуріти, -рію, -єш, гл. Перестать сумасбродствовать.  
Понабадамучувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и набаламутити, но во множествѣ.
Танути, -ну, -неш, гл. Таять. Віск од жару тане. К. Псал. 149.
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.