Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишити, -ся. Cм. вишивати, -ся.
Гайно нар. Мѣшкотно, медленно.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Рудч. Ск. І. 170. Дощечка густиме та гуркатиме. Чуб. ІІІ. 99. Гуркали дверима. Левиц. Пов. 167. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. Шух. І. 193. 3) Ворковать. Голуб гуркати. Вх. Лем. 406.
Ма́монька и мамочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Му́чениця, -ці, ж. Мученица. Святая Варваре, мученице великая, допоможи мені. Чуб. І. 114.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Шевч. 73. Пинчуки багацько лиха нам наробили. Стор. Та жалю наробила, та серце засмутила. Грин. III. 230. 2) Нарабатывать, наработать.
Подірчавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться дырками. Мир. ХРВ. 48. Як часто сорочки перуть, то вони подірчавіють швидко. Оселя подірчавіла, — вода у хату лилася. Мир. Пов. І. 111.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.