Відводити, -джу, -диш, сов. в. відвести, -веду, -деш, гл. 1) Отводить, отвесть. Одведи її додому. 2) Отстранять, отстранить. 3) Взводить, взвесть. Одвів курка і вже хотів.... стріляти.
Два́дцять, -ти́, чис. Двадцать. Два́дцять де́сять. Тридцать. Два́дцять з о́ком, Двадцать одинъ.
Зірну́ти, -рну, -не́ш, гл. = зорнути.
Кавунка, -ки, ж. см. кавун.
Кришечка II, -ки, ж. Ум. отъ кришка.
Маґлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Катать (бѣлье). А шестая (дівчина) хусти сушит, сьомая маґлює. 2) Плохо рисовать, плохо писать.
Неприторений, -а, -е. 1) Настоящій, чистокровный. Ці вівці неприторені басарабські.
2) Совершенный, неисправимый, отчаянный. Непритореннії злодій. Наведе із собою п'яниць неприторених. Cм. непроторений.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб.