Бовкунчик, -ка, м.
1) Ум. отъ бовкун.
2) Привѣска у серьги.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Пливе, допливає, руки простягає.
Молоди́чина, -ни, ж. Молодая дѣвушка. Заграй мені, музиченько, під осичиною, — нехай же я погуляю з молодичиною.
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть?
Покотило, -ла, с. Большой горшокъ. Варить борщ у такому покотилі, як відро.
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами.
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл.
1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась.
2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли.
4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь.