Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня. К. Дз. 167.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Оліпити, -плю́, -пиш, гл. = обліпити. Вх. Лем. 443.
Підлазити, -жу, -зиш, сов. в. підлі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Подлѣзать, подлѣзть подъ что нибудь. Підліз під лаву. 2) Подлѣзать, подлѣзть ближе, подползать, подползти ближе. Він спить, а гадюка до його підлазить — от-от укусить. 3) Взлѣзать, взлѣзть. Підліз він вище (на дереві). Чуб. II. 84. 4) Подходить, подойти лестью. Вона підлізла до Оксани та й стала їй росказувати, як то копитан її любить. Кв.
Полінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г.
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.
Риб'яний, -а́, -е́ Рыбій. Риб'яний жир. Черк. у.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. К. ХП. 103. Смертяний бій. К. МХ. 27.
Сповити Cм. сповивати.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.