Гусля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Играть на скрипкѣ.
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Духови́к, -ка́, м. Ливеръ.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить.
Переволокти, -ся. Cм. переволікати, -ся.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Ум. поратівничок.
Посилля, -ля, с. Въ выраженіи: як поси́лля. По мѣрѣ силъ. Так роби, як посилля.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами.
Широкий, -а, -е. 1) Широкій. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти.
2) Обширный. Панувала і я колись на широкім світі. Широкеє поле. Широкая нива.
3) Смѣлый. Широкі були, поки не приїхав справник! А приїхав справник — і душа в п'яти забрязчала. Люботин. Ой повій, вітроньку, з гори в долиноньку, де гай зелененький, де лист широченький.