Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Зва́кувати, -ку́ю, -єш, гл. Потерять время, пробыть празднымъ. Ось я піду в жнива пшениці й жита жать, то, часу марне щоб, мовляв, не звакувать, скошу і свій горох. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міусск. окр.
Кокосом нар. Злобно, искоса. Дивиться кокосом. Канев. у.
Пелюстка, -ки, ж. 1) Капустный листъ. Та й хороша ж цей рік капуста: ач які пелюстки! 2) Кушанье: сваренные капустные листы съ мяснымъ фаршемъ. Маркев. 157. 3) Въ прическѣ гуцульской дѣвушки: прядь, шестая часть волосъ, идущая на косу. Шух. І. 135. 4) Широкій зубецъ, находящійся съ каждой стороны ряда тонкихъ зубьевъ въ прядильномъ гребнѣ. Сумск. у. Ум. пелюсточка.
Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.
Свічний, -а, -е. Свѣчной.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Трохась нар. = троха. Трохась не впало. О. 1862. IV. 81.
Уквітчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. уквітчатися, -чаюся, -єшся, гл. Убирать, убрать себя цвѣтами. А то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. Шевч. 496.