Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дохожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = дохожати. До отця, до матки дохождати. АД. І. 120.
Збу́рити, -ся. Cм. збуряти, -ся.
Краголь, гля, м. 1) Родъ кегля. КС. 1887. VI. 478. Cм. краколь и скраголь. 2) Родъ скалки для катанья? (Хуста) качала в краглю на столі. Чуб. III. 290.
Нао́дрізі и нао́дрізні, нар. Отдѣльно, выдѣлившись. Я тепер живу від батька наодрізі, окроме. Екатерин. у. Мій син живе наодрізні в мене: що в його робиться в хаті, — я не знаю. Новомоск. у.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. Ном. нізвідкіля сподіватись грошей великих. К. (О. 1862. III. 23).
Понести, су́, се́ш, гл. 1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Рудч. Ск. II. 5. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Чуб. V. 146. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ. Грин. II. 150. 2) Забеременѣть. 3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах. О. 1862. І. 34.
Сторчак, -ка, м. 1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. 2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній. 3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. Св. Л. 181. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки? Грин. III. 648.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Шквара, -ри, ж. 1) Зной. Cм. сквар. 2) = шкварка? Приїздить чорт, а він і давай проситись: «Одпусти, каже, мене (з пекла), а за службу дай мені мішок тії шквари, що у казанах (де грішники) шквариться». Мнж. 55.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.