Болібрюх, -ха, м. пт. Emberiza milliaria, подорожникъ.
Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Ум. вергунець, вергунчик.
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный.
Диво́та, -ти, ж. 1) Удивленіе. 2) Удивительная вещь. То не дивота, що до чарки охота.
Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Ой у лузі на калині зозуля кувала. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Зацвіла калинонька в лузі. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Ой припну я коня коло калиночки. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі.
Нічий, -чия, -є, мѣст. Ничей.
Ропухатий, -а, -е. Толстый, раздутый подобно жабѣ.
Скипітися Cм. скипатися.
Солов'їха, -хи, ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха.