Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. К. Бай. 114. Лучче честь, ніж безчестя. Ном. № 4445. Нехай вона заплатить за безчестя. Кв. Селу безчестя не роблять. Котл. Ум. безчестячко.
Вишеретувати, -тую, -єш, гл. Очистить передъ помоломъ отъ шелухи (зерно).
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Окономичний, -а, -е. Экономическій, относящійся къ землевладѣльческому хозяйству.
Оплін, -ну, м. 1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402. 2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Позика, -ки, ж. 1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Грин. II. 208. Коня у позику не давай. 2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно. Г. Барв. 506.
Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.
Тестаментовий, -а, -е. Относящійся къ духовному завѣщанію.
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Н. п.