Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбеш, нар. = безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Водевіль, -ля, м. Водевиль. Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль. Левиц. Пов. 138.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. Уман. у.; замереть.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Зоброкувати, -ку́ю, -єш, гл.обрік. Исполнить данный обѣтъ, наложенную на себя эпитимію. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою. Хвалити Бога, задержались іще в нас манастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк зоброкувати. К. ЦН. 220.
Корчик, -ка, м. Ум. отъ корч.  
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Помішник, помішни́ця. Cм. помічник, помічниця.
Спуховий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова. Лебед. у. 2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.