Боліти, -лію, -єш, гл.
1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Щось дуже мене ноги болять. Тя болит головонька. Татка очі болять.
2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв.
Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом.
За́здрість, -рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Завидько з заздрости нудився. — мати на кого. Завидовать кому. Заздрість має на його.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Стійка, -ки, ж.
1) Караулъ, часы. Видно мого миленького в Козельці на стійці.
2) Ведро, въ которомъ держатъ воду въ полѣ; оно имѣетъ дно и сверху, сквозь отверстіе котораго, при помощи воронки, наливаютъ въ ведро воду; чрезъ то-же отверстіе и пьютъ воду при помощи камышевой, бузинной и пр. трубочки.
Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
Цигарка, -ки, ж. Папироса.
