Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна.
Єдама́шка, -ки, ж. = адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Знімали з себе жупани-лудани, блаватаси й єдамашки.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Вона сіла на його, загнуздала його.
Зміркуватися, -куюся, -єшся, гл. Сообразить, собраться съ мыслями. От мов і хочуть спитаться та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються.
Колядка, -ки, ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.
Прошелестіти, -щу, -стиш, гл. Прошелестѣть.
Устоятися, -то́юся, -їшся, гл. Устояться, отстояться. Вода в решеті не встоїться. Прихожу я до Дунаю, аж сколочено воду. Постояла молода, поки встоялась вода.
Чутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Быть слышаннымъ, слышаться. Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. Чулися молоді жарти. 2) Чувствовать себя. Ой коні, коні, ведмеді, чи чуєтеся на силу, чи довезете княгиню? А що, Устино, чи ти чуєшся, що ти вже вільна душа? Чуюся на душі й на тілі, що й я живу.
