Блеск, -ку, м. = блиск. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. пішов з блеску світа. Исчезъ.
Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Воно, його, мѣст.
1) Оно. Послухає моря, що воно говорить. Употребляется для обозначенія неизвѣстнаго лица. Хто ж се в мене їх (коноплі) підчистив? Воно й бере, та не заразом, а потрошку.... Коли б мені його піймать та провчить, — воно б тоді одсахнулося. Въ ласкательномъ смыслѣ о лицахъ обоего пола: Гомонить він (чоловік, побравшись) до мене, а я усе мовчу Воно поміж народом пленталось, та й бачило доволі, дак і говорить до мене, а я усе соромляюсь. Въ смыслѣ нѣсколько презрительномъ: Та де ж таки йому за писаря ставати? Воно ще таке молоде та дурне.
2) Оно; это. Воно, бачте, жаліє мене мати. Воно хотять зо мною он що зробити. Як би з ким сісти хліба ззісти, промовить слово, — то воно б хоч і як небудь на сім світі, а все б таки якось жилось. Роспитались — аж воно так як раз, що він їх зять.
Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm.
Закла́сти Cм. закладати.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено.
Крятатися, -таюся, -єшся, гл. Быть занятымъ, хлопотать.
Меньо́к, -нька, м. = мень.
Судак, -ка, м. Рыба судакъ, Lucioperca sandra. Ой знати, знати рибку щуку меже судаками. Ум. судачо́к.
Щиміти, -млю, -ми́ш, гл. и пр. = щеміти и пр.
