Барзій (ба́рзий?), ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая.
Десятча́ний, -а, -е. Изъ холста въ 10 пасмъ.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая.
Одноє числ. = одно. Звила собі гніздечко одноє, вивела діток зо двоє.
Підкаджувати, -джую, -єш, сов. в. підкадити, -джу́, -диш, гл. Подкаживать, подкадить, подкурить.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати.
2) Громко позвать.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Нехай опека мене ревидує.
Спородити, -джу, -диш, гл. Родить. Спородила мене матінка.
Тропа, -пи, ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Тропою вашою йшов я. вхопити тропи, набігти тропи. Найти дорогу, попасть на дорогу, сообразить, смекнуть. Як би мені вхопити тієї тропи, де щастя. Не вхопила тропи, куди йти. Пливу по широкому морю, як човен без весельця і не набіжу тропи. у тропі, тропою. Слѣдомъ. Повернувся незабаром, а за їм у тропі лікарь прибіг. Ми їхали у тропі за тобою. Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі. Ум. тро́пка.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество.