Виїдок, -дка, м. Выѣденное яйцо, огурецъ и пр.
Винівка, -ки, ж. Винная бочка.
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Долі́вка, -ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Ум. долі́вонька, долі́вочка.
Закоси́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоси́читися, -чуся, -чишся, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себѣ голову или головной уборъ цвѣтами. То же, что и заквітча́тися. Закосичилася дівка. Иногда прилагается и къ другимъ украшеніямъ головы, могущимъ играть роль цвѣтовъ. Ой упала зоря з неба, та й розсипалася, а Марця ю позбірала, закосичилася. Значитъ также и вообще украшаться, украситься цвѣтами. Напр. гуцулы говорятъ, что весною полони́на закоси́читься, т. е. покроется цвѣтами.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ум. невільничок.
Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. До оружжа: до хліба та до ножа. Ум. оруженько.
Рукавочок, -чка, рукавонько, -ка, рукавчик, -чка, м. Ум. отъ рукав.
Уславлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. уславитися, -влюся, -вишся, гл. Прославляться, прославиться. Клепачі з давних-давен уславились по Лубенщині злодійством.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
