Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замазчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Окровавить.
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе. Желех.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли. Млак. 17.
Кметувати, -ту́ю, -єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св. Л. 160.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Мкр. Г. 22. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Мкр. Н. 6. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде. Кобел. у.
Подоточувати, -чую, -єш, гл. Прибавить къ чему, приставить, пришить еще кусокъ (во множествѣ). Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком подоточувана. Мет. 26.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Слище, -ща, с. Мѣсто надъ водой, гдѣ разстилаютъ ленъ или холстъ для выбѣлки солнечными лучами.
Хахульки Cм. хахольки.