Живопи́хом нар. Сильно спѣша, насильно. Ми огірки збірали яко мога швидче, живопихом.
Кимак, -ка, м. Обрубокъ дерева. Дубовий кимак. Ум. кимачо́к. Ув. кимачи́ще, кимачи́сько.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Мархо́тка, -ки, ж. Махорка. Ум. мархоточка. Ой курив я мархоточку, а тепер лехкий табак.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней.
Пекарський, -а, -е. Принадлежащій пекарю.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Снізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сноза.
2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Cм. снизька, сніз.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син.
Хирбет, -ту, м. Спина.