Балагула, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи.
2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.
3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Відниха, -хи, ж. Відник.
Галасування, -ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало.
Гарман, -ну, м.
1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра.
2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Дітей годувать — як камінь глидать.
Курега, -ги, ж. Абрикосъ.
Лобо́дочка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Ф'юкадло, -ла, с. Иволга, Oriolus galbula.
