Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. Ном. № 10615. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. Камен. у. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати. Гол. ІІІ. 212.
Зашко́дити, -джу, -диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. І. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. І. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул. Арт. (О. 1861. III. 95).
Курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Лю́доньки, -ків, мн. ум. отъ люде.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Повистьобувати, -бую, -єш, гл. Выстегать (во множествѣ).
Сколотчиний, -а, -е. Изъ плахтанья (сколотин) приготовленный. Сколотчиний куліш. Чуб. VII. 439.
Троєчко числ., Ум. отъ тройко.
Хвальшиве, хвальши́во, нар. Фальшиво, ложно, неискренно. Як хвальшиве кажу — Боже мене скарай. Н. Вол. у.