Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Подольск. г. Чи ти бридиш, куме? МВ. (КС. 1902. X. 145).
Переяти Cм. переймати.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 261.
Прослідити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Прослѣдить, пойти слѣдомъ. За нею ходив ґречний молодець, слідив — прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315. 2) Сдѣлать, оставить слѣдъ. Коло хати слідочок, — ой хто його прослідив? То хлопчина молоденький до дівчини приходив, черевички приносив. Мил. 110.
Рудник, -ка, м. Рудокопъ.
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Умислити Cм. умишляти.
Фактовий, -а, -е. = фактичний. К. (Желех.).
Щемелина, -ни, ж. Раст.: a) Pulmonaria angustifolia L. ЗЮЗО. І. 133. б) Pulmonaria officinalis L. ЗЮЗО. I. 133.