Безтямність, -ности, ж.
1) Безсмысленность.
2) Несообразительность, непонятливость.
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора.
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син.
Душі́вка, -ки, ж. Полоса земли въ надѣлѣ, приходящаяся на одну ревизскую душу.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось.
Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить.
Зароди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Зародиться, зачаться. Курчата в яйцях через тиждень уже й зародились на лежанці під квочкою. 2) Родиться, уродиться. Катря не в матір зародилася — палка, прудка дівчина.
Повідгодовувати, -вую, -єш, гл. Откормить (многихъ). Коней поодгодовували.
Проказати Cм. проказувати.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать.
