Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давноминулий

Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНОМИНУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНОМИНУЛИЙ"
Досхти́ Cм. досихати.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный. Харьк.
Наодлу́ці нар. Отдѣлившись. жи́ти наодлу́ці. Выдѣлиться хозяйствомъ. Другий син наодлуці, а цей з батьком живе.
Пригород, -да, м. Пригородъ. Усі городи й пригороди пороздавав їм (панам) король то на староства, то на волости. К. ЧР. 195.
Приробити Cм. приробляти.
Прихвачувати, -чую, -єш, сов. в. прихвати́ти, -чу́, -тиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Простірно нар. Просторно. К. Псал. 235. Нам було простірно й затишно. Г. Барв. 329.
Сустанція, -ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція паша стільки землі взяти. Анан. у.
Узголов'я, -в'я, с. Изголовье. Вх. Зн. 73. Те місце (в горах), де кам'яна постіль мостилася — крейдяний обвал, а на йому менший, як узголов'в. МВ. ІІ. 159.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВНОМИНУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.