Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давноминулий

Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНОМИНУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНОМИНУЛИЙ"
Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Жупа, -пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
Пивниця, -ці, ж. Погребъ, подвалъ. Гн. І. 55. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки. Чуб. V. 965.
Пластовень, -вня́, м. Хлопья снѣгу. Сніг іде пластівнями.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Розумниця, -ці, ж. Умница. Шевч. 306.
Садовник, -ка, м. = садівник. Грин. II. 260.
Сватальний, -а, -е. Употребляемый при сватаніи. Рушники сватальні давала.
Урльопас, -су, м. Отпускной билетъ (у солдата). Подавали нам урльопаси. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВНОМИНУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.