Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

давноминулий

Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНОМИНУЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАВНОМИНУЛИЙ"
Виживати, -ва́ю, -єш, сов. в. вижити, -живу, -веш, гл. 1) Проживать извѣстное время. Сяк-так, аби вижити. Ном. 2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра. Мет. 50.
Зго́жуватися, -жуюся, -єшся, гл. = згоджуватися.
Мета́льня, -ні, ж. = металь. Лебед. у. Залюбовск.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Обіймання, -ня, с. Обниманіе. Левиц. І. 184. К. ЦН. 270.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Розігнути, -ся. Cм. розгинати, -ся.
Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак. Вх. Зн. 68.
Хоровитий, -а, -е. = хоробливий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАВНОМИНУЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.