Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виламати, -ся. Cм. виламувати, -ся.
Вимогти Cм. вимагати.
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.
Деся́тий, -а, -е., чис. Десятый. Через деся́те-п'я́те. Съ пропусками. Ном. № 7536.
Дійня́ти, гл. См. Дійма́ти.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Королів, -ле́ва, -ве 1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора. Чуб. 2) королів цвіт. Раст. Phaseolus multiflorus. ЗЮЗО. І. 131.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Поперепрасовувати, -вую, -єш, гл. Перегладить вновь (во множествѣ).
Сапання, -ня, с. Полотье.