Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти.
Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Слухайте ж, панове громадо! По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Турки село грабували, громадами людей гнали. Ум. Грома́дка, грома́донька. Грома́дочка.
Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Жовна викладаються.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.
Малюва́тися, -лююся, -єшся, гл. 1) Изображаться. На килимі дуже ясно малювався здоровий лев з густою гривою. 2) Румяниться. Червоніла як калина, хоть не малювалась.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Перемивання, -ня, с. Перемываніе. Води гарячої треба на перемивання — ложки та миски мити.
Повимантачувати, -чую, -єш, гл. = повидурювати.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було.