Годинник, -ка, м. Часы. Годинник на стіні цокав. Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, — промовив Искра, устаючи з канапки і виймаючи з-за пазухи свого годинника. У Лемковъ: стѣнные часы: Cм. еще: година 1, годинка 2, годильник.
Дя́чно нар. Охотно, съ радостью.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ).
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!»
Носатка, -ки, ж. 1) Мѣра емкости въ З и болѣе ведра. 2) Родъ кувшина съ длиннымъ носкомъ. Барильця, пляшечки, носатку, сулії, тикви, боклажки все висушили без остатку. 3) У Василенка: старинный умывальникъ висячій, съ носикомъ и тремя ручками. 4) Чайникъ. Ото так у нас його дражнять: у панів чайник, а у нас носатка. Я оце як ходив у Комишне та як зайшов у чайну, так аж дві носатки випив того чаю.
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси.
Римарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься шорничествомъ. Cм. лимарювати.
Ричківня, ричко́вня, -ні, ж. 1) Помѣщеніе для дойнаго скота. Валк. у. 2) Помѣщеніе для молочныхъ продуктовъ. Старі пани вчинили мене за шапаря й за отамана, то було що-дня божого на степ їздиш, або у льодовню, у ричковню підеш, бо й туди треба догляду щоденного, — у ричковні молоко, масло, сметана, ґляґанка.
Трафний, -а́, -е́ Негодный для употребленія евреямъ, нечистый. Трафне м'ясо.