Блюзнути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула.
2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього.
3) блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное.
Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Вислати Cм. висилати.
Вичавлювати, -люю, -єш, сов. в. вичавити, -влю, -виш, гл. 1) Выжимать, выжать, выдавливать, выдавить. З проса не вичавиш молока. 2) Передавить всѣхъ. Не вичавиш бджіл в вулії.
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Ло́но, -на и ло́ньо, -ня, с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці.
Поприорювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приорати, но во множествѣ.
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню.
Худок, -дка, м. = худко.
