Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґайдарь

Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДАРЬ"
Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. Ном. № 3576. З шуму став ирод-чорт. Гн. II. 217. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод. Шевч.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало. Канев. у.
Обіхідка, -ки, ж. 1) Обиходъ, текущій расходъ. Та є трохи, що треба на обіхідку. Зміев. у. 2) Хата безъ огорожи.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади. Вас. 159,
Позасмикувати, -кую, -єш, гл. Задергать (многихъ).
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Сим. 67. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила. Шевч. 623.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАЙДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.