Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґайдарь

Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДАРЬ"
Гайта, -ти, ж. Распутная дѣвка. Желех.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Курвалькуватий, -а, -е. Распутный. Курвалькувата жінка. Черк. у.
Однокрилий, -а, -е. Съ однимъ крыломъ. Желех.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный. 2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили. ЕЗ. V. 170.
Поростоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростопи́ти, но во множествѣ.
Таменька, таменьки, тамечка, тамечки, нар. Ум. отъ там.
Трясовина, -ни, ж. Топь, топкое мѣсто. Павлогр. у. Так чобіт і грузне — трясовина. Конст. у.
Чарівницький, -а, -е. = чарівничий. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАЙДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.