Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге. Мир. ХРВ. 181.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Круть меж., выражающее быстрый поворотъ. Хоч круть верть, хоч верть круть. Ном. № 8037.
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Поведенція, -ції, ж. Обычай, обыкновеніе. Греб. 408. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція: Кв.
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Грин. II. 290, 100. Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Грин. II. 271. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. Кіевск. у. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував... АД. II. 100.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. 1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Чуб. V. 284. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться». Чуб. V. 762. 2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися. Мет. 246.