Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій.
2) О деревѣ: сырой.
Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові.
Збу́ток, -тку, м. 1) = збут. 2) Исполненіе.
Кушпела, -ли, ж.
1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її.
2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.
Приліг, -ло́гу, м.
1) Боковая часть сѣдла.
2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу.
