Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцуляк

Гуцуля́к, -ка́, м. 1) = Гуцулок. Желех. 2) Очень короткій гуцульскій тулупчикъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛЯК"
Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота). Шух. І. 186.
Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл. 1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку. Ном. № 4884. 2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25. 3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Желех. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує. Грин. III. 530.
Мурівчик, -ка, м. = муляр 1. Черк. у.
Нагні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Нагнівався мій миленькій та й до мене не говорить. Чуб. V. 1189.
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Рубатка, -ки, ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.
Солод, -ду, м. Солодъ. Варив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Ном. № 821.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦУЛЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.