Видати 2, -даю, -єш, гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. хто видав так говорити? Развѣ такъ можно говорить? ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Видано-невидано, якого накидано.
Відзнака, -ки, ж. Знакъ; отмѣтка.
Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Жони́х, -ха, м. = жених.
Зі́рко 1, -ка, с. Зернышко. Зірко до зірка, то буде мірка.
Ковган, -на, м.
1) Кусокъ льда или облитаго водой и замороженнаго кізяка, на которомъ дѣти катаются съ горъ.
2) Кабанъ.
Підпоювати, -поюю, -єш, сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Ціновка, -ки, ж. Аукціонъ, продажа съ аукціоннаго торга. Тепер у нас у городі цінують одного купця.... Треба нам на ціновку вистигать. Тільки гляди, вийдуть два купці, будуть торгувать, а ти вийдеш третій на ту ціновку. Будуть говорить: «хто шо дає за сі два доми?» То ти не озивайся, а мовчи, хай вони свою ціну дають. Один надає дві тисячі, другий — чотирі, а як крикнуть утретє: «хто більше?», то ти аж тоді вже набавляй.
