Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

густо

Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Ном. № 1368. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. Млак. 50. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Млак. 46. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ном. № 6608. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Чуб. І. 250. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Г. Барв. 158. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТО"
А-а-а, меж. Колыбельный припѣвъ: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати. Н. кол. п.
Верета, -ти, ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. беретка.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время. Н. Вол. у.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Накра́пувати, -пую, -єш, гл. = накрапати. Дощик іде, накрапує. Чуб. V. 723.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що? Камен. у.
Свитник, -ка, м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами.
Слизький, -а, -е. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Чуб. V. 766. Зогнав на слизьке. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ном. № 4183., Ум. слизькенький, слизенький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька. О. 1862. IV. 25.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ. Канев. у.
Хрестик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч. 2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у. 3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73. 4) мн. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.