Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить.
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ.
Обміна, -ни, ж. = відміна.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом.
Потурнацтво, -ва, с.
1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама.
2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором.
Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Розстелити, -ся. Cм. розстеляти, -ся.
Усиновляти, -ляю, -єш, сов. в. усиновити, -влю, -виш, гл. Усыновлять, усыновить.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки.