Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі.
Ґерґе́тня, -ні, ж. 1) = Ґеґання. 2) = Джерґіт 2. Жидівська ґерґетня.
Заду́ркати, -каю, -єш, гл. Застучать. Прийшли вони перед небо, задуркали в царські врата.
Кавунник, -ка, м. Торговецъ арбузами.
Невигідний, -а, -е. Неудобный.
Парахвіянин, -на, м. Прихожанинъ. Дяк собі читає, а парахвіяне, як звичайно, тим часом куняють.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Ум. поратівничок.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Удовш, удо́вшки, нар. = удовж, удовжки. Ум. удо́вшечки.
Чвиря, -рі, ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі.