Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусельниця

Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕЛЬНИЦЯ"
Автенти́чний, -а, -е. Достовѣрный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. [изд. 1876]. 3.
Бжола, -ли, ж. бжоляник, -ка, м. и пр. = бджола, бджоляник, и пр.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. І. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Зсмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться. Чого так зсмутніла! Чуб. III. 121.
Ми́лостинька, -ки, ж. Ум. отъ милостиня.
Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus. Брацл. у.
Попереставляти, -ля́ю, -єш, гл. Переставить (во множествѣ).
Шкваренина, -ни, ж. = лій. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЕЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.