Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусельниця

Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕЛЬНИЦЯ"
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Помалити, -лю, -ли́ш, гл. 1) Умалить. 2) Сшить меньше мѣрки. Грин. III. 46. Сукню пошили, — покоротили, чобітки вшили, та помалили. Гол. IV. 73.
Порозливати, -ва́ю, -єш, гл. Разлить (во множествѣ). (Вода) скрізь по долівці порозливана. О. 1862. III. 32. К великодню водами порозлива. Мил. 208.
Рибальня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ производится рыбная ловля, рыбный заводъ. Що в лямі на рибальнях загорують, то все проп'ють та прогайнують. Стор. II. 191.
Річка, -ки, ж. Рѣка, рѣчка. Ворскла річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. Ум. річенька, річечка.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЕЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.