Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукання

Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАННЯ"
Валовий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ валу 2. Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові. АД. І. 168. 2) Относящійся къ валу.
Засті́льний, -а, -е. Застольный. Розговорились, трапезуючи... Постановили громадою застільною так... К. Д. Серце, 19.
Нашити Cм. нашивати.
Невважно нар. Невнимательно.
Палука, -ки, ж. = лука. Викосили всі палуки. Гол. IV. 208.  
Підторжя, -жя, с. Торговля на базарѣ наканунѣ базарнаго дня. Мир. Пов. II. 97. Сім баб — своє підторжя. Ном. № 9085.
Ретізь, -зя, м. = ретяз 1. Кіевск. у. Шух. І. 273, 280, 281. Ум. ретізо́к.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Супоня, -ні, ж. Супонь, ремень, которымъ стягиваютъ хомутъ. Вас. 159.
Трутень, -тня, м. Трутень. Шейк. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.