Бланений, -а, -е. Опушенный барашкомъ. На нему сардак чорний бланений.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Мо́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Возиться, долго что-либо дѣлать. Чи довго, чи не довго з ногою тею момсалась вона. Пішов у комору та й момсається там, — хто його зна що й робить так довго.
Передущий, -а, -е. 1) Передній.
2) Предшествующій.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш.
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Ум. посторо́ночок.
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду.
Скудота, -ти, ж. Скудность.
Чужісінький, -а, -е. Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький, чоловік.