Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

йо?

Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? К. ЧР. 331. То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати. Кв. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙО?"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЙО?"
Висвічувати, -чую, -єш, сов. в. висвітити, -чу, -тиш, гл. 1) Только несов. в. Свѣтить сильно. (Місяць) висвічував на все небо. Мир. Пов. І. 145. Рано схопилося сонце, виграваючи та висвічуючи червоним світом. Мир. ХРВ. 50. 2) Пояснять, объяснять, объяснить. 3) Въ картахъ: вскрывать, вскрыть козыря.
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.
Надпо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. надпоро́ти, -рю́, -реш, гл. Распарывать, распороть часть.
Оснівонька, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Особливий, -а, -е. = особий.
Пацний Употр. только въ ж. р.: пацна. Поросая, супоросная. Жоха пацна. Вх. Пч. II. 7.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить. Гн. І. 99.
Потужити, -жу, -жиш, гл. 1) Поплакать, поголосить. 2) Стянуть, натянуть туго, туже. Вх. Уг. 262. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили. ЕЗ. V. 34.
Прослава, -ви, ж. Большая слава. Про того Сірка слава, слава і прослава. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. ІІІ. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЙО?.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.