Відважно нар. Отважно, смѣло.
Ґе́цатися, -цаюся, -єшся, гл. = Ґедзатися. Ой із гори та в яр ґецився товар.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Навали́ти Cм. навалювати.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули.
Посовувати, -вую, -єш, гл. Подвигать. А далі потроху посовують пальцем усе вище й вище, примовляючи: тут пень, тут колода.
Потягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. потягтися, гнуся, гнешся, гл. Потягиваться, потянуться. Не годиться на людину потягатися, бо вмре.
Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру, м. Сахаръ. Чужая біда за цукар. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Солодке, як цукор.
Шнурок, -рка, м. 1) Шнурокъ. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. 2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. 3) — шитий, плетений. Родъ вышивокъ. Ум. шнурочок. бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови.