Вимівка, -ки, ж.
1) = вимова.
2) = вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Граття́, -тя́, с. 1) Игра на инструментѣ. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив.
Доста́тній, -я, -є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Достатня одежа. 2) Обильный. Достатня паша.
Завині́ння, -ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки.
Місти́тися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись.
Розщибати, -ба́ю, -єш, гл. Разбивать. Сама стадо завертаєш, ніжки свої розщибаєш.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать.