Грі́мнути Cм. Грімати.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica.
Картка, -ки, ж. Ум. отъ карта. 1) Листокъ книги. Мудрацію сю шановний читець швидко і сам розбере, прочитавши дві-три картки. 2) Паспортъ. Магдусю, Магдусю, маю таку картку, шо з'їдемо всю Польшу, ше й землю цісарську.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця.
Одід.. Cм. отъ віді... до Відідратися.
Пособлятися, -ля́ється, сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити.
Уводити, -джу, -диш, сов. в. увести, уведу, -деш, гл.
1) Вводить, ввести. Пан увів дідову дочку в свої горниці. вво́дити у славу, у неславу. Позорить. Пожалійте сиротину і не вводьте в славу. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. — у хрест, у закон. Крестить. Введуть дитину у хрест.
2) Обманывать, обмануть. Він мене уводить, до иншої ходить.
Упіратися, -раюся, -єшся, сов. в. упертися, упруся, -решся, гл. 1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі.
Цмолити, -лю, -лиш, гл. = цмулити.