Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Кв. І. 125. Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Стор. МПр. 104. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало! Стор. І. 236.
Заслуже́нник, -ка, м. Заслуженный человѣкъ? Ум. заслуже́нничок. Сину мій, кавалерочку, і сину мій заслуженничку, сину мій страдальничку! Похорон. причитаніе. Мил. 216.
Карбуляти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
На́брід, -роду, м. Пришельцы, сбродъ.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L. ЗЮЗО. І. 112.
Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Угловий, -а́, -е́ = вугловий.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Шевч. 596. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. МУЕ. І. 91. (Черниг.). ЗОЮР. II. 50. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Чуб. II. 72. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити. Г. Барв. 14.