Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити.
Голубиця, -ці, ж.
1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці.
2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице!
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Охайність, -ности, ж. Опрятность, чистоплотность. Людям чини шайность, а коло себе май охайность. мати охайність. Быть опрятнымъ.
Прокататися, -та́юся, -єшся, гл. Прокататься. Син каже: прокатаємось.
Синьогуб, -ба, м. Рыба Abramis vimba.
Тамування, -ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Моргнув якось усима. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. Свита до трьох усів. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити.
Чубрик, -ка, м.
1) Кончикъ женской косы, въ который вплетаютъ ленты и косоплетки.
2) = чубок.