Зага́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. зага́чити, -чу, -чиш, гл. Захватывать, захватить крюкомъ; зацѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть, завлечь, привлечь. Хлопці його у свою компанію загачили хитрощами.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Кобилянка, -ки, ж.
1) = кобилярка.
2) = кобилинець.
Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл. — го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама. Ще ти голови моєї не наклопотала!
Начеремшити, -шу, -шиш, гл. Во множествѣ дать. Ти мені тільки снопів начеремшив, що не дам сі з тим ради.
Підсудній, -я, -є. Находящійся подъ судомъ, подсудимый. Йому не минеться; аби трохи де вкрав, то зараз його зроблять підсуднім чоловіком. І що то кажіть? Одколи живу на світі, — не траплялося, щоб підсуднього настановили громадським урядником.
Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ.
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Я б сам радніший, щоб не спати.
Шуба, -би, ж.
1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок.
2) Родъ игры. Ум. шубка, шубонька, шубочка.