Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуба

Шуба, -би, ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУБА"
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким. Чуб. V. 238.
Кім'Ях, -ха, м. Комокъ слипшихся ягодъ, гроздь. Вишні так і висять кім'яхами. Харьк. у.
Кумівщина, -ни, ж. Время битвы козаковъ съ поляками подъ Кумейками въ 1637 г. АД. II. 32. Як од Кумівщини да до Хмельнищини, як од Хмельнищини да до Брянщини, як од Брянщини да й до сього ж то дня, як у землі кралевській да добра не було. АД. II. 20.
Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Надари́ти Cм. надаряти.
Нані́с, -но́су, м. Наносъ.
Повищерблювати, -люю, -єш, гл. Вызубрить (во множествѣ). І що цим ножем роблено, що так повищерблювано? Ти мені вже всі глечики повищерблювала.
Пограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить. К. ЧР. 62. А вона ж бо їх да й пограбувала: у одного взяла вороного коня. Чуб. III. 391.
Посколочувати, -чую, -єш, гл. Возмутить (воду во многихъ мѣстахъ); взболтать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.