Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Погрімання, -ня, с. Стукъ, звонъ, громъ. Погрімання кубків за трапезою.
Подумняний, -а, -е. Подуманный. Соняшниці... і подумняні, і помисляні, погадані.
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. З панянками пожартуєм.
Поз'їдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз'їдає, вершечки поспиває. Корова вскочила у садок і поз'їдала щепи молоденькі. 2) Разъѣсть. Кайдани руки-ноги поз'їдали.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Сподіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Ожидать, надѣяться. Слави-пам'яти сподівалась. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку.
Темрявий, -а, -е. Темный, пасмурный, сумрачный.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.