Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворог

Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. ворі(о)женько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
Відгадати Cм. відгадувати.
Вощаний, -а, -е. Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37.
Змружити Cм. змружувати.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Побужати, -жа́ю, -єш, гл. = побуджати. Рано, рано-пораненько уставала, ще й раніше матуся подужала. Чуб. V. 487.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Череха, -хи, ж. Шпанская вишня, Prunus Duracina. Желех. Шух. I. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.