Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворог

Ворог, -га, м. Врагъ. В щасті не без ворога. Ном. № 1714. З одним Богом на сто ворог. Ном. № 12. Ум. ворі(о)женько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОГ"
Вигикнути, -ну, -неш, гл. Икнуть. Дай, Боже, легенько вигикнути. Ном. № 365.
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина. Желех.
Заділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибиться при сдачѣ картъ. Шкода, хлопче, заділивсь! Перемащуй, лишень, гаразд, та не заділись. Лубен. у.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Ли́пчиця, -ці, ж. Раст. = лепчиця. Ув'язавсь до мене, як липчиця. Г. Барв. 246.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій. Федьк. III. 129.
На́добок, -добка, м. = надібок.
Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Трух-трух! меж., выражающее бѣгъ лошади рысью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.