Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворітка

Ворітка, -ток, мн. ум. отъ ворота.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРІТКА"
Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Блудити, -джу, -диш, гл. 1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Мет. 17. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ном. № 875. Ми блудили цілий ліс. Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби. Чуб. V. 137. 3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Мет. 78. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре. Камен. у.
Волод, -ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Гу́та, -ти, ж. Стекляный заводъ. Палає, як у гуті. Ном. № 14045.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus. Вх. Пч. І. 12.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш? Чуб. V. 621.
Ло́бурь, -ря, м. Неотеса, болванъ, грубый человѣкъ, дубина. Харьк. Ув. лобуряка. Г. Барв. 240. лобури́сько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.